Вихователь-методист

Жовтанецького ЗДО "Вишенька"(комбінованого типу) Жовтанецької сільської ради

Шира Мар'яна Романівна

У 2009 році закінчила Прикарпатський університет ім. Василя Стефаника і отримала повну вищу освіту за спеціальністю "Дошкільне виховання" та здобула кваліфікацію вихователя дітей дошкільного віку, вчителя початкових класів.

У 2008 році закінчила  Педагогічний коледж Львівського  національного університету ім. І. Франка та здобула кваліфікацію бакалавра вчителя початкових класів,  вихователя в дошкільних закладах.

Педагогічний стаж роботи 12 років.
 

Життєве кредо:«Будь добрим до ближнього і добро повернеться до тебе».

Атестація педагогічних працівників як аспект діяльності вихователя-методиста ЗДО.

Робота з кадрами - один із напрямів діяльності вихователя-методиста дошкільного навчального закладу. Складовою кадрового ме­неджменту є атестація персоналу. Це важлива форма морального та матеріального стимулювання, спрямована на вдосконалення діяльнос­ті педагогів, які працюють в освітніх закладах різних типів і форм влас­ності. Мета атестації педагогічних працівників: активізація їхньої творчої професійної діяльності; підвищення відповідальності за результати роботи; оцінка особистісних якостей; визначення рівня якості виконання ними посадових обов'язків, зазначених у професійно-кваліфікаційних ха­рактеристиках, нормативно-правових документах; забезпечення соціального захисту компетентної педагогіч­ної праці. І саме вихователь-методист має підтримувати прагнення педаго­гів до професійного зростання, допомагати кожному з них реалізува­ти на практиці наукові надбання, інноваційні технології, розкрити фахові здібності. Посадова інструкція вихователя-методиста: -         вивчення та оцінка рівня ква­ліфікації, результатів педаго­гічної діяльності педагогів, які атестуються; -         створення оптимальних умов для активізації творчої діяль­ності педагогів; -         виявлення, вивчення, узагаль­нення, поширення найкращо­го досвіду роботи педагогів; -         моніторинг професійного зрос­тання педагогів, які атесту­ються; -         участь у засіданнях атестаційної комісії дошкільного навчаль­ного закладу, розробленні захо­дів з реалізації рекомендацій атестаційної комісії; -         виконання організаційно-методичних заходів з підготов­ки і проведення атестації; -         ведення документації, передбаченої нормативно-право­вими актами;  оформлення інформаційних матеріалів з питань атестації (куточки, інформаційні стенди, вісники, бюлетені тощо); -         проведення аналізу результатів атестації педагогічних кадрів; -         внесення пропозицій щодо заохочення педагогічних пра­цівників у процесі атестаційного періоду, щодо проведен­ня позачергової атестації (за потреби); -         внесення питань атестації педагогів у план методичної ро­боти. Вихователь-методист може виконувати повноваження заступни­ка голови чи секретаря атестаційної комісії, про що має бути зазначено у наказі керівника дошкільного навчального закладу «Про ство­рення атестаційної комісії». Функціональні обов'язки секретаря атестаційної комісії             Якщо вихователя-методиста обрано секретарем атестаційної комісії, то до його основних обов'язків додаються ще й такі: -          прийом заяв від педагогів, які атестуються позачергово; -          підготовка матеріалів до розгляду на атестаційній комісії; -          ознайомлення осіб, які атестуються, з графіком проведен­ня атестації; -          ведення протоколів засідань атестаційної комісії; -          оформлення атестаційних листів у двох примірниках за встановленою формою; -          вручення примірника атестаційного листа (під підпис) атестованому працівнику; -          упорядкування, зберігання документації, що велась у про­цесі атестації (протоколи засідань атестаційної комісії, бю­летені таємного голосування тощо). Ведення документації з атестації            Проведення атестації передбачає ведення цілої низки докумен­тів, оформлення яких, як правило, покладається на вихователя-методиста. Зокрема, у методичному кабінеті ДНЗ має бути впоряд­ковано такі матеріали щодо атестації: законодавчі і нормативні документи з питань атестації пе­дагогічних працівників; перспективний план курсової перепідготовки педагогіч­них працівників; перспективний план атестації педагогічних працівників; графік проведення атестації педагогічних працівників; пам'ятки, порадники для педагогів, які атестуються; матеріали з вивчення, узагальнення досвіду роботи педагогів; аналітичні матеріали з вивчення рівня компетентності дітей; аналітичні матеріали з вивчення результативності роботи педагогів (діловий щоденник аналізу освітньої роботи, індивідуальна облікова картка педагога, модель оцінювання результатів роботи педагогічних працівників тощо); аналітичні матеріали за результатами атестації педагогіч­них працівників (таблиці, різні типи діаграм тощо); матеріали, напрацьовані у процесі роботи атестаційної комісії: протоколи засідань атестаційної комісії, бюлетені таємного голосування, книга обліку видачі атестаційних листів тощо (за умови виконання вихователем-методистом обов'язків секретаря атестаційної комісії). Питання, що вимагають особливої уваги від вихователя-методиста На початку навчального року вихователю-методисту варто зосе­редити увагу на окремих питаннях, що дасть змогу уникнути непо­розумінь та конфліктів у процесі проведення атестації педагогів у дошкільному навчальному закладі. Зокрема, необхідно: - перевірити своєчасність проходження курсів підвищення кваліфікації педагогами, які атестуються, наявність посвід­чень курсової перепідготовки; - подати інформацію керівнику закладу про внесення змін до перспективного плану атестації педагогів для підготов­ки наказу (за потребою); - перевірити точність визначення стажу безпосередньої пе­дагогічної роботи педагогів, які атестуються. Вихователю-методисту  варто пам'ятати, що: - вивчення досвіду роботи педагогічних працівників, його узагальнення та оформлення відповідних документів про­водиться членами атестаційної комісії і працівниками ме­тодичних кабінетів; - не можна вимагати оформлення узагальнюючих докумен­тів педагогічними працівниками, які проходять атестацію; - слід своєчасно ознайомлювати педагогічних працівників з атестаційними листами (під підпис, із зазначенням дати). Комплексна оцінка рівня педагогічної майстерності педагогів, які атестуються             Методист, готуючи характеристику педагога, який атестується, має дати комплексну оцінку рівню його педагогічної майстерності, розкривши такі її складові: професійна компетентність; результативність роботи (рівень компетентності дітей); особистісні якості. Важливим аспектом такої комплексної оцінки є аналіз показників діяльності педагога за весь міжатестаційний період (за п'ять років), а не лише за рік атестації. Планомірне аналізування діяльності кожного пе­дагога протягом цього періоду дасть можливість усім учасникам освіт­нього процесу уникнути зайвого напруження та хвилювань. Вихователь-методист повинен так побудувати методичну роботу, щоб задіяти в ній кожного педагогічного працівника, залучаючи до участі в різноманітних заходах. Таким чином, педагоги матимуть змогу реалізувати свої потенційні можливості, самореалізуватися. У міжатестаційний період слід вивчати досвід роботи педагогів, уза­гальнювати його та подавати на розгляд, схвалення, затвердження до науково-методичної ради відповідного рівня, яка уповноважена здійснювати науково-педагогічну експертизу методичних матеріалів. Методисту слід відстежувати будь-які досягнення, вести облік участі кожного педагогічного працівника у методичних заходах. Кожен методист обирає зручну для себе форму фіксації інформації. Зокрема, це можуть бути індивідуальні облікові картки педагогів, моніторингові атестаційні таблиці або атестаційні карти експертної оцінки (див. Додатки 3-6) тощо. Такі робочі мате­ріали допоможуть дати обгрунтовану вичерпну характеристику ді­яльності педагога за весь міжатестаційний період, забезпечать об'єктивність в оцінюванні діяльності педагогів, дадуть змогу уник­нути формалізму під час підбиття підсумків вивчення діяльності ви­хователів.   Після завершення атестаційного періоду керівник ДНЗ і вихователь-методист аналізують і узагальнюють результати атеста­ції та вносять корективи до бази даних кількісно-якісного складу педагогічних працівників дошкільного закладу.  Керівник дошкільного навчального за­кладу та вихователь-методист, які склада­ють графік проходження атестації і графік підвищення кваліфікації на п'ять років, ма­ють знати, що не підлягають атестації педа­гогічні працівники, які: - мають стаж безпосередньої педаго­гічної роботи до 3 років; - перебувають на довготривалому лі­куванні. Якщо педагогічний працівник з поважних або незалежних від нього причин не може пройти чергову атестацію, він має право по­дати заяву до атестаційної комісії дошкільного навчального закладу щодо продовження чинності її попереднього рішення на один рік. Атестаційна комісія за погодженням з комісією вищого рівня ухва­лює відповідне рішення, яке обов'язково фіксують у протоколі засі­дання атестаційної комісії. Педагогічний працівник може відмовитися від чергової атестації. Але у цьому випадку йому встановлюють кваліфікаційну категорію на ступінь нижчу від тієї, яку він мав за результатами по­передньої атестації. Якщо це стосується кваліфікаційної категорії «спеціаліст», то оплату праці визначають за нижчим посадовим окла­дом (ставкою заробітної плати), а для працівника з педагогічним званням припиняється чинність відповідного звання.

Підготувала вихователь-методист Шира М.Р.

САМОЗВІТ педагога за міжатестаційний період
Готуємося до атестації

Методична скарбничка для педагогів, які атестуються

           Самозвіт педагога за міжатестаційний період доцільніше готувати в електронному форматі (слайдової презентації), оскільки краще сприймається і запам'ятовується колегами, ніж той, що викладається у паперовому форматі. Портфоліо-звіт за міжатестаційний період розглядається у жовтні членами АК на своєму засіданні та презентується/заслуховується і обговорюється педагогами на педагогічній раді ЗДО (згідно з річним планом ЗДО).

Орієнтовна структура самозвіту педагога:

1)  Загальні відомості про педагога

 2)  Педагогічне та життєве кредо

3)  Результати підвищення кваліфікації (програми ПК, сертифікати, свідоцтва)

4)  Участь у методичних формах роботи у ЗДО та міста

5)  Результати тематичних та комплексного (1р\5років) вивчення у групі

6)  Результати колективних переглядів/відкритих показів

7)  Результати участі у професійних конкурсах у ЗДО та іншого рівня

8)  Результати цікавих і результативних заходів з дітьми (рубрика «Мої будні і свята») 9)  Самоаналіз використання інноваційних технологій в освітньому процесі

10)   Результати моніторингу оцінювання рівня розвитку дітей (приблизно за 3 останніх роки) 11)  Презентація робочого місця та предметно-розвивального середовища у групі. 12)  Презентація матеріалів практичного доробку за результатами роботи над індивідуальною темою.  

 13)  Результативність партнерської взаємодії з батьками

14) Публікації професійної тематики та методичні розробки 

15)  Завдання на перспективу

Таким чином, враховуючи вимоги профстандарту «Вихователь закладу дошкільної освіти», самозвіт за міжатестаційний період логічно матиме відповідні розділи:
Розділ 1. Я – вихователь

 Розділ 2. Освітнє середовище

Розділ 3. Я - діти - батьки

Розділ 4. Мої досягнення та здобутки у професії

 Якісний та змістовний самозвіт педагога за міжатестаційний період - запорука успішного і безстресового проходження атестації. Успіхів! 
                           

 Пам'ятку підготувала вихователь-методист                         Мар’яна ШИРА

 

Довідка

«Підсумки моніторингу навчальних досягнень дошкільників»

(травень 2023 року)

      На виконання статті 22 Закону України «Про дошкільну освіту», Постанови Кабінету Міністрів від 14.12.2011 р. № 1283 «Про затвердження порядку проведення моніторингу якості освіти», державних вимог до рівня розвиненості та вихованості дитини дошкільного віку, визначених Базовим компонентом дошкільної освіти, з метою моніторингу якості освітнього процесу у закладі дошкільної освіти, аналізу та визначення заходів роботи з дітьми, які мають недостатній рівень сформованості основних компетенцій упродовж травня 2023 року був  проведений моніторинг розвитку дітей відповідно до віку, вивчено стан підготовки дітей старшого дошкільного віку до навчання у школі, намічені заходи роботи з дітьми, які мають низький рівень підготовки та проведена відповідна робота.

Моніторингове дослідження розвитку дітей було проведено у всіх  вікових групах закладу дошкільної освіти на виконання Базового компоненту дошкільної освіти. Педагогічне вивчення розвитку дітей здійснювалося згідно термінів складеного плану.

Педагогічне оцінювання за системою показників нервово-психічного розвитку проводилося у групах дітей молодшого віку у жовтні 2022р. та травні 2023 року, моніторинг фіксувався у  картках нервово-психічного розвитку  дитини молодшого віку.

У всіх групах дошкільного віку моніторинг був проведений  за I квартал та за рік і фіксувався у картках результатів моніторингу сформованості основних компетенцій.

Результати моніторингового обстеження кожної дитини було внесено у зведені картку результатів моніторингу сформованості основних компетенцій відповідної вікової групи.

Педагоги були забезпечені інструментарієм для здійснення моніторингу, матеріалами щодо фіксування результатів (таблицями, картками) та матеріалами проведення педагогічної діагностики.

Вихователь-методист Шира М.Р. аналізувала та узагальнювала дані педагогічного вивчення на основі результатів моніторингу, на нарадах при вихователю-методисту були проаналізовані результати та за динамікою змін у розвитку дошкільників були визначені необхідні методи надання їм допомоги за кожною освітньою лінією Базового компонента дошкільної освіти, внесені корективи в освітній  процес, як індивідуально для кожної дитини, так і всієї групи в цілому.

Підсумкові результати моніторингу розвитку дітей за 2022 – 2023 навчальний рік показали: моніторингом було охоплено 114 дітей що складає  (74%) дітей від усіх 154 дітей в закладі. Не прийняло участь 40  дітей що складає  (26%). Підсумок моніторингу показав, що:

• 11 (10%) дітей мають високий рівень розвитку;
• 55 (48%) дітей має достатній рівень розвитку;
• 34 (30%) дітей мають середній рівень розвитку;
• 14 (12%) дітей мають низький рівень розвитку, відповідно до віку за всіма освітніми лініями Базового компонента.

Моніторингом було охоплено 16 дітей (64%) дітей молодшого віку, 3-4-го року життя ( група «Веселка» – 25 дітей)

Аналіз  розвитку дітей  молодшої  групи «Веселка»  показав, що:

• 6(38 %) дітей мають достатній  рівень розвитку;
• 2 (12 %) дитини  мають високий  рівень розвитку ;
• 4 (25 %) дітей  мають середній рівень розвитку;
• 4 (25%) дитина має низький рівень розвитку, відповідно до віку за всіма освітніми лініями Базового компонента

Моніторингом було охоплено 19 дітей (86%) дітей молодшого  віку, 3-4-го року життя ( група «Ромашка» – 22 дітей)

Аналіз  розвитку дітей  молодшої  інклюзивної  групи «Ромашка»  показав, що:

• 8 (42 %) дітей мають достатній  рівень розвитку;
• 10 (53 %) дітей  мають середній рівень розвитку;
• 1( 5%) дітей має низький рівень розвитку, відповідно до віку за всіма освітніми лініями Базового компонента

Моніторингом було охоплено 16 дітей (59%) дітей середнього віку, 5-го року життя ( група «Зайченята» – 27 дітей)

Аналіз  розвитку дітей  середньої інклюзивної групи «Зайченята»  показав, що:

• 11(68 %) дітей мають достатній  рівень розвитку;
• 2 (13 %) дитини  мають високий  рівень розвитку ;
• 2 (13 %) дітей  мають середній рівень розвитку;
• 1 (6%) дитина ма низький рівень розвитку, відповідно до віку за всіма освітніми лініями Базового компонента

 Моніторингом було охоплено 20 дітей (86%) дітей середнього віку, 5-го року життя ( група «Дзвіночок» – 23 дітей)

 Аналіз  розвитку дітей  середньої групи «Дзвіночок» показав,  що :

• 8(40 %) дітей мають достатній  рівень розвитку відповідно до віку;
• 3 (15 %) дітей – високий  рівень розвитку ;
• 8 (40 %) дитина має середній рівень розвитку;
• 1 (5%) дитина ма низький рівень розвитку, відповідно до віку за всіма освітніми лініями Базового компонента.

Моніторингом було охоплено 23 дитини (74%) дітей старшого віку, 6-го року життя ( група «Сонечко» – 31 дитина.

 Аналіз  розвитку дітей  старшої інклюзивної логопедичної групи «Сонечко» показав, що :

• 8(35 %) дітей мають достатній  рівень розвитку відповідно до віку;
• 3 (13 %) дітей – високий  рівень розвитку;
• 7 (30 %) дітей має середній рівень розвитку;
• 5 (22%) дітей мають низький рівень розвитку за всіма освітніми лініями Базового компонента.

Моніторингом було охоплено 20 дітей  (74%) дітей старшого віку, 6-го року життя ( група «Бджілка» – 2 дитина.

Аналіз  розвитку дітей  старшої інклюзивної логопедичної групи «Бджілка» показав, що:

• 14(70 %) дітей мають достатній  рівень розвитку відповідно до віку,
• 1 (5 %) дитина– високий  рівень розвитку ,
• 3 (15 %) дітей  має середній рівень розвитку,
• 2 (10%) дітей мають низький рівень розвитку за всіма освітніми лініями Базового компонента.

Аналіз якості освітнього процесу, рівня сформованості компетентностей дітей дошкільного віку за програмою «Українське дошкілля», виконання Базового компонента дошкільної освіти за підсумками навчального року  дає підстави вважати, що діти засвоїли програму, робота була вагомою та  результативною, як результат – якісна підготовка дітей до навчання в школі.

Виходячи з вищезазначеного, рекомендується:

1. Усім педагогічним працівникам:

1.1. Працювати над реалізацією завдань програми «Українське дошкілля» на виконання завдань Базового компонента дошкільної освіти.

1.2. Активно впроваджувати інноваційні методи та прийоми для підвищення пізнавальної активності дітей.

1.3. Забезпечити батьківські інформаційні стенди необхідною консультативно-просвітницькою інформацією.

1.4. Проводити роз’яснювальну роботу з батьками дітей щодо систематичного відвідування дітьми закладу дошкільної освіти, необхідності роботи з дітьми вдома з розвитку пізнавальної сфери та мовлення.

2. Вихователям дошкільних груп:

2.1. Планувати та проводити індивідуальну роботу з дітьми, які потребують підвищення рівня відповідних компетентностей.

2.2. Провести роз’яснювальну роботу з батьками дітей щодо систематичного відвідування дітьми закладу дошкільної освіти, необхідності роботи з дітьми вдома з розвитку пізнавальної сфери, мовлення, художньо-естетичного, логіко-математичного розвитку.

3. Педагогам логопедичних груп :

3.1. Вихователям планувати та проводити артикуляційну гімнастику, логоритмічні вправи, пальчикові ігри, ігри на координацію рухів, розвиток фонематичних процесів та складової структури слова на кожному занятті відповідно до логопедичної корекції та лексичних тем.

3.2. Контролювати мовлення  дітей та  корегувати його під час всіх видів діяльності, враховуючи поради вчителя-логопеда.

3.3. Планувати та проводити індивідуальну роботу з дітьми, які мають недостатній рівень сформованості пізнавальної сфери.

3.4. Учителям-логопедам Ісавій О.М., Трубич В.Б.  здійснювати корекційно-розвивальну роботу відповідно до висновків ІРЦ щодо мовленнєвих діагнозів дітей, їх здібностей і вікових можливостей.

4.Музичним керівникам Вихопень М.А., Максимишин М.В. планувати та проводити індивідуальну роботу з дітьми, які потребують корекції, спрямованої на розвиток чуття ритму, слухового сприймання, координації рухів.

Директор                                                      Олександра МАКАРЧУК

 Вихователь-методист                                     Мар’ян ШИРА

Довідка

«Підсумки моніторингу навчальних досягнень дошкільників»

(травень 2022 року)

На виконання статті 22 Закону України «Про дошкільну освіту», Постанови Кабінету Міністрів від 14.12.2011 р. № 1283 «Про затвердження порядку проведення моніторингу якості освіти», державних вимог до рівня розвиненості та вихованості дитини дошкільного віку, визначених Базовим компонентом дошкільної освіти, з метою моніторингу якості освітнього процесу у закладі дошкільної освіти, аналізу та визначення заходів роботи з дітьми, які мають недостатній рівень сформованості основних компетенцій упродовж травня 2022 року був  проведений моніторинг розвитку дітей відповідно до віку, вивчено стан підготовки дітей старшого дошкільного віку до навчання у школі, намічені заходи роботи з дітьми, які мають низький рівень підготовки та проведена відповідна робота.

Моніторингове дослідження розвитку дітей було проведено у всіх  вікових групах закладу дошкільної освіти на виконання Базового компоненту дошкільної освіти. Педагогічне вивчення розвитку дітей здійснювалося згідно термінів складеного плану.

Педагогічне оцінювання за системою показників нервово-психічного розвитку проводилося у групах дітей молодшого віку у жовтні 2021р. та травні 2022 року, моніторинг фіксувався у  картках нервово-психічного розвитку  дитини молодшого віку.

У всіх групах дошкільного віку моніторинг був проведений  за I квартал та за рік і фіксувався у картках результатів моніторингу сформованості основних компетенцій.

Результати моніторингового обстеження кожної дитини було внесено у зведені картку результатів моніторингу сформованості основних компетенцій відповідної вікової групи.

Педагоги були забезпечені інструментарієм для здійснення моніторингу, матеріалами щодо фіксування результатів (таблицями, картками) та матеріалами проведення педагогічної діагностики.

Вихователь-методист Шира М.Р. аналізувала та узагальнювала дані педагогічного вивчення на основі результатів моніторингу, на нарадах при вихователю-методисту були проаналізовані результати та за динамікою змін у розвитку дошкільників були визначені необхідні методи надання їм допомоги за кожною освітньою лінією Базового компонента дошкільної освіти, внесені корективи в освітній  процес, як індивідуально для кожної дитини, так і всієї групи в цілому.

Підсумкові результати моніторингу розвитку дітей за 2021 – 2022 навчальний рік показали:

Моніторингом було охоплено 20 (80%) дітей молодшого дошкільного віку, 4-го року життя (група «Зайченята») . Аналіз  розвитку дітей  молодшої групи «Зайченята»  показав, що 7 (35 %) дітей мають високий рівень розвитку відповідно до віку, 8 (40 %) дітей – достатній рівень розвитку , 9 (45 %) дитина має середній рівень розвитку, та 6 (30 %) мають початковий рівень розвитку  за всіма освітніми лініями Базового компонента, крім освітньої лінії «Гра дитини».

Моніторингом було охоплено 18 (81%) дітей молодшого дошкільного віку, 4-го року життя (група «Дзвіночок») . Аналіз  розвитку дітей  молодшої групи «Дзвіночок»  показав, що 9 (50 %) дітей мають високий рівень розвитку відповідно до віку, 8 (44 %) дітей – достатній рівень розвитку , 7 (38 %) дитина має середній рівень розвитку, та 5 (27 %) мають початковий рівень розвитку  за всіма освітніми лініями Базового компонента, крім освітньої лінії «Гра дитини».

Моніторингом було охоплено (100%) дітей середнього віку, 5-го року життя ( група «Сонечко» – 31 дітей, група «Бджілка» – 21 дитина).

Аналіз  розвитку дітей  середньої групи «Сонечко»  показав, що 6 (19 %) дітей мають високий рівень розвитку відповідно до віку, 10 (32 %) дітей – достатній рівень розвитку, 8 (25 %) дитина має середній рівень розвитку, та 1 (3 %) мають початковий рівень розвитку  за всіма освітніми лініями Базового компонента, крім освітньої лінії «Гра дитини».

  Аналіз  розвитку дітей  середньої групи «Бджілка»  показав, що 7 (33 %) дітей мають високий рівень розвитку відповідно до віку, 12 (57 %) дітей мають достатній рівень розвитку, 7 (33 %) дітей мають середній рівень, 2(9%) дітей мають низький рівень розвитку за всіма освітніми лініями Базового компонента дошкільної освіти.

Моніторингом було охоплено (74%) дітей старшого віку, 6-го року життя ( група «Ромашка» – 20 дитина. Аналіз  розвитку дітей  старшої групи «Ромашка» показав, що 1 (5%) дітей мають високий рівень розвитку відповідно до віку, 10 (50 %) дітей мають достатній рівень розвитку , 7 (35 %) дітей мають середній рівень, 2(13%) дітей мають низький рівень розвитку за всіма освітніми лініями Базового компонента дошкільної освіти.

Моніторингом було охоплено 21 дітей (75%) старшої групи «Веселка». Аналіз  розвитку дітей  показав, що 2 (9 %) дітей мають високий рівень розвитку відповідно до віку, 14(66 %) дітей мають достатній рівень розвитку та 14 (66 %) дітей мають середній рівень розвитку,2(9%) дітей мають низький рівень розвитку за всіма освітніми лініями Базового компонента дошкільної освіти.

Аналіз якості освітнього процесу, рівня сформованості компетентностей дітей дошкільного віку за програмою «Українське дошкілля», виконання Базового компонента дошкільної освіти за підсумками навчального року  дає підстави вважати, що діти засвоїли програму, робота була вагомою та  результативною, як результат – якісна підготовка дітей до навчання в школі.

Виходячи з вищезазначеного, рекомендується:

1. Усім педагогічним працівникам:

1.1. Працювати над реалізацією завдань програми «Українське дошкілля» на виконання завдань Базового компонента дошкільної освіти.

1.2. Активно впроваджувати інноваційні методи та прийоми для підвищення пізнавальної активності дітей.

1.3. Забезпечити батьківські інформаційні стенди необхідною консультативно-просвітницькою інформацією.

1.4. Проводити роз’яснювальну роботу з батьками дітей щодо систематичного відвідування дітьми закладу дошкільної освіти, необхідності роботи з дітьми вдома з розвитку пізнавальної сфери та мовлення.

2. Вихователям дошкільних груп:

2.1. Планувати та проводити індивідуальну роботу з дітьми, які потребують підвищення рівня відповідних компетентностей.

2.2. Провести роз’яснювальну роботу з батьками дітей щодо систематичного відвідування дітьми закладу дошкільної освіти, необхідності роботи з дітьми вдома з розвитку пізнавальної сфери, мовлення, художньо-естетичного, логіко-математичного розвитку.

3. Педагогам логопедичних груп :

3.1. Вихователям планувати та проводити артикуляційну гімнастику, логоритмічні вправи, пальчикові ігри, ігри на координацію рухів, розвиток фонематичних процесів та складової структури слова на кожному занятті відповідно до логопедичної корекції та лексичних тем.

3.2. Контролювати мовлення  дітей та  корегувати його під час всіх видів діяльності, враховуючи поради вчителя-логопеда.

3.3. Планувати та проводити індивідуальну роботу з дітьми, які мають недостатній рівень сформованості пізнавальної сфери.

3.4. Учителям-логопедам Ісавій О.М., Трубич В.Б.  здійснювати корекційно-розвивальну роботу відповідно до висновків ІРЦ щодо мовленнєвих діагнозів дітей, їх здібностей і вікових можливостей.

4.Музичним керівникам Вихопень М.А., Максимишин М.В. планувати та проводити індивідуальну роботу з дітьми, які потребують корекції, спрямованої на розвиток чуття ритму, слухового сприймання, координації рухів.

Директор                                                      Олександра МАКАРЧУК

 Вихователь-методист                                     Мар’ян ШИРА

ОРІЄНТОВНА ЦИКЛОГРАМА РОБОТИ ВИХОВАТЕЛЯ-МЕТОДИСТА ЗДО

ПОНЕДІЛОК

8⁰⁰ – 10⁰⁰ спостереження за ранковим прийом та освітнім процесом, його аналіз (тематичне та комплексне вивчення)

10⁰⁰ – 11⁰⁰ оперативна нарада

11⁰⁰ – 12⁰⁰ допомога та контроль з питань самоосвіти педагогів

12⁰⁰ – 13⁰⁰ робота з документацією

13⁰⁰ – 14⁰⁰  робота в методичному кабінеті (розробка методичних рекомендацій)

14⁰⁰ – 15¹⁰ оновлення інформаційного змісту сайту ДНЗ.

ВІВТОРОК

8 ⁰⁰ – 10 ⁰⁰ оперативний (І-ІІ тиждень) та тематичний (ІІ-ІV тиждень) аналіз освітньої роботи (оперативний)

10⁰⁰ –  11⁰⁰ консультативний центр для батьків

11⁰⁰ – 12⁰⁰  консультації (І т. – «вузькі» спеціалісти, ІІ т. – ранній, молодший вік; ІІІ т. – середній вік; ІV т. – старший вік)

12⁰⁰ – 13⁰⁰  робота в методичному кабінеті (впорядкування матеріалів)

13⁰⁰ – 14⁰⁰  засідання творчої групи

14⁰⁰ – 15¹⁰   обстеження різних аспектів розвитку дітей (тематичний аналіз)

аналіз планування роботи групи раннього віку на місяць (4-й тиждень)

СЕРЕДА

(ІІІ тиждень – методичний день у відділі освіти)

8⁰⁰ – 10⁰⁰  спостереження за ранковим прийом та освітнім процесом, його аналіз (тематичне та комплексне вивчення)

10⁰⁰ – 11⁰⁰  прийом громадян

11⁰⁰ – 12⁰⁰  семінари, консультації, педагогічна рада – згідно з річним планом; перевірка прийняття управлінських рішень

12⁰⁰ – 13⁰⁰  робота з нормативно-правовими документами, науково-методичною літературою

13⁰⁰ – 14⁰⁰  узагальнення передового педагогічного досвіду, допомога педагогам

14⁰⁰ – 15¹⁰  робота в методкабінеті: ознайомлення з новими теоретичними матеріалами, перегляд фахових видань;

аналіз планування освітньої роботи молодших груп ( 4-й тиждень)

ЧЕТВЕР

8⁰⁰ – 10⁰⁰  оновлення інформаційного змісту на сайті ДНЗ

10⁰⁰ – 11⁰⁰  консультації музичних керівників, практичних психологів, логопеда (затвердження планів – 4-й тиждень)

11⁰⁰ – 12⁰⁰  оформлення виставок, стендів

12⁰⁰ – 13⁰⁰  допомога вихователям у підготовці до батьківських зборів та до методичних заходів

13⁰⁰ – 14⁰⁰  тематичний аналіз освітньої роботи з дітьми, оформлення методичних матеріалів, результатів спостережень

14⁰⁰ – 15¹⁰  аналіз та узагальнення матеріалів про результати освітньої діяльності педагогів, які атестуються

аналіз планування освітньої роботи середніх груп (4-й тиждень) 

   П’ЯТНИЦЯ

10⁰⁰ – 11⁰⁰  обробка матеріалів із питань атестації, курсової перепідготовки педагогічних кадрів

11⁰⁰ – 12⁰⁰  робота з педагогами, які атестуються

12⁰⁰ – 13⁰⁰  робота в методичному кабінеті (підготовка до виставок, конкурсів)

видача методичної літератури

13⁰⁰ – 14⁰⁰  планування методичної роботи на тиждень (ІV тиждень – на місяць)

14⁰⁰ – 15⁰⁰  діяльність педагогів щодо створення розвивального середовища у групах (попереджувальний контроль)

співпраця зі школою (ІІІ тиждень)

аналіз планування освітньої роботи старших груп ( 4-й тиждень)

15⁰⁰ – 16⁰⁰  здійснення методичної допомоги педагогам з різних питань н/в роботи з дітьми, самоосвіти

16⁰⁰ – 17⁰⁰ прийом громадян 

Програмно - методичне забезпечення

Зміст методичної роботи в ЗДО "Вишенька" будується на основі державних директивних документів

про освіту, зокрема тих, що регламентують і визначають основні напрямки та зміст освітньо -виховної роботи з дітьми (Законів України «Про освіту», «Про дошкільну освіту», Базового компонента дошкільної освіти в Україні та Коментаря до нього, Національної доктрини розвитку освіти, Програми розвитку дитини дошкільного віку “Українське дошкілля”, Програми розвитку дітей старшого дошкільного віку «Впевнений старт», навчальних планів, програм,методичних рекомендацій, новинок психолого-педагогічної літератури , інструктивно-методичних матеріалів з проблем організації методичної роботи, удосконалення осіітньо-виховного процесу, напрямків діяльності педагогів.

Методичну роботу в ЗДо "Вишенька" здійснює вихователь – методист  Шира Мар'яна Романівна, яка разом із директором Макарчук О.В. слідкує:

- за створенням науково – методичних, організаційно-педагогічних умов для безперервного вдосконалення фахової освіти і кваліфікації педагогічних працівників;

- організацією системи роботи, спрямованої на активізацію творчого потенціалу та збагачення досвіду педагогічних працівників; 

- впровадженням в практику роботи закладу інноваційних технологій та досягнень кращого педагогічного досвіду; 

- вивченням стану організації освітньо – виховного процесу, умов забезпечення психічного та фізичного здоров’я дошкільників, рівня їх життєвої компетентності;

- вивченням рівня знань, умінь та навичок дошкільників відповідно до державних стандартів;

- організацією освітньо – виховного процесу, інформаційно - просвітницької роботи серед батьків вихованців з питань розвитку, виховання та навчання дітей.

Методична робота в дошкільному закладі базується на таких засадах:

• відповідність системи методичної роботи сучасному соціальному замовленню суспільства і держави;

• науковість методичної роботи;

• комплексний характер методичної роботи, що передбачає єдність і взаємозв'язок усіх сторін і напрямків підвищення кваліфікації педагогічних кадрів;

• систематичність, послідовність, наступність, безперервність, масовість.

• творчий характер методичної роботи, максимальна активізація діяльності педагогів;

• конкретність, урахування особливостей роботи дошкільного закладу, індивідуалізація та диференціація у підході до педпрацівників;

• єдність теорії і практики, оперативність, гнучкість та мобільність методичної роботи;

• колективний характер при розумному співвідношенні групових та індивідуальних, формальних і неформальних, обов'язкових і добровільних форм та видів методичної роботи, самоосвіти педагогів;

• створення сприятливих умов для ефективної методичної роботи, творчих пошуків педагогічних працівників.

ПРОГРАМИ, ЗА ЯКИМИ МИ ПРАЦЮЄМО

Завданням методичної служби є:

·         Вивчення та розвиток педагогічної компетентності кожного вихователя

·         Стимулювання творчого потенціалу та інноваційних пошуків

·         Підвищення педагогічної культури вихователів

·         Вдосконалення педагогічної майстерності

·         Розвиток спеціальних умінь та навичок

·         Формування навичок самостійного аналізу власної педагогічної діяльності

Базується на принципах методичної роботи:

·         Педагогічна співпраця з вихователем

·         Робота в режимі довіри, доброзичливості

·         Творча атмосфера, стимулювання творчої активності

·         Принцип допоміжно-регульованого контролю

·         Надання вихователеві права вибору

·         Системність методичних заходів

·         Принцип "Я-повідомлень" у спілкуванні

·         Щоденна допомога

·         Випереджувальний характер методичної роботи

Виходячи з цілей методичної роботи і вимог до особистості та діяльності педагога намагаємось здійснювати роботу за такими напрямками методичної роботи:

·         Курси підвищення кваліфікації

·         Науково-практичні семінари

·         розв'язання актуальних освітніх проблем в творчих групах

·         узагальнення досвіду роботи педагогів

Методична робота з кадрами:

·         Підвищення рівня фахової майстерності педагогів

·         Курсова перепідготовка

·         Атестація педагогів

·         Наставництво

·         Педради

·         Семінари

·         Консультації

·         Колективні перегляди

·         Робота творчої групи

Навчання педагогів відбувається в інтерактивних формах спілкування:

·         Круглий стіл, диспут, консультації

·         Інтерактивні лекції

·         Навчальні тренінги

·         Семінари, семінари-практикуми, науково-практичні семінари, семінари для педагогів спеціальних груп

·         Вивчення структури та оснащення матеріального середовища

·         Спостереження колективних форм діяльності дітей, індивідуальної самостійної роботи дітей, взаємовідвідування відкритих занять

МЕТОДИЧНА РОБОТА в дошкільному закладі - комплексний і творчий процес, що забезпечує практичне навчання вихователів різноманітним методам і прийомам роботи з дітьми. Методична робота містить систему взаємопов'язаних заходів, спрямованих на вдосконалення педагогічної майстерні вихователів, розвиток творчого потенціалу педагогів, впровадження досягнень перспективного педагогічного досвіду, забезпечення практичної реалізації інноваційних технологій і як наслідок - зростання якості дошкільної освіти і виховання малюків.

Педагоги в ході навчально – виховного процесу цілеспрямовано, послідовно реалізовувують завдання, які підбирали за програмами „Українське дошкілля” і „Впевнений старт”, спрямовують їх на розвиток тих чи інших здібностей дітей, їх життєвої компетенції, виховання культури поведінки, доброго смаку, створення естетичної обстановки у всіх видах діяльності та побуті.

Всі педагоги систематично працюють над вдосконаленням своєї фахової майстерності, відвідують постійно діючі семінари, упроваджують перспективний педагогічний досвід.

У дошкільному закладі вихователями всіх вікових груп проводиться робота з сім’єю відповідно до умов життя, складу сім'ї психологічного клімату.

Методист – політ думок у безхмар’я до висот.

Це – професія душі, це – скарбниця знань усіх. Методист – учитель, друг і порадник, а навкруг. Біля нього скільки світла, що творчість квітами розквітла. Методист – це в серці стук, працьовитість вмілих рук. Це методики криниця і майстерності крамниця.

ПРОГРАМИ, ЗА ЯКИМИ МИ ПРАЦЮЄМО

Програма розвитку дитини дошкільного віку «УКРАЇНСЬКЕ ДОШКІЛЛЯ» та програма "Впевнений старт".

програма ""

Мета даної програми - розширити змістовий компонент освітньої роботи з дітьми, розкриваючи етнічні, історичні та соціокультурні особливості Західного регіону.

Програма побудована на принципах науковості, інтеграції, системності, комплексності, гуманізації змісту навчання та виховання. «Українське дошкілля» визначає завдання і зміст розвитку дитини віком від двох до шести років.

Приорітетні напрямки навчально - виховної роботи:

Педагогічний колектив зорієнтований на вирішення наступних завдань:

1. Продовжити роботу, щодо формування у дошкільників свідомого ставлення до власного здоров"я.

2. Продовжити роботу над упровадженням в практику ДНЗ освітньоорієнтованої технології психолого - педагогічного проектування взаємодії дорослого та дитини "Радість розвитку" Т.Піроженко.

3. Узагальнити досвід роботи по організації взаємодії з батьками у вигляді інтерактивного інформаційного стенду.

4. Узагальнити досвід роботи ДНЗ по охороні життя та здоров"я дітей під час навчально - виховного процесу у вигляді ППД.

Навчально-методична база та ефективність її використання під час навчально-виховного процесу

Адміністрацією та педагогічним колективом ДНЗ створені належні умови для всебічного повноцінного розвитку, комфортного перебування дітей в дошкільному закладі.
Оформлення групових приміщень, кабінетів, музичного, спортивного залу є педагогічно доцільним, відповідає естетичним та педагогічним вимогам.
При організації та облаштуванні розвивального простору у групових приміщеннях врахована його величезна значимість для становлення особистості.
Для забезпечення потреби дітей гнучко, варіативно використовувати простір, почуватися володарями ігор та іграшок, виявляти свої інтереси, займатися улюбленими справами, вихователі постійно трансформують оснащення осередків розвитку: ігрові, куточки самостійної художньої діяльності, книги, природи, розвиваючих ігор, національні, чергових, тощо. Тематичні куточки оформлено й наповнено матеріалами, посібниками та іграшками так, щоб підказати дітям вид діяльності та способи дій, а у відповідних ігрових зонах – сюжет гри та способів його реалізації. При цьому враховано вимоги відповідності предметно-розвивального середовища віковим особливостям вихованців, що дозволяє задовольнити індивідуальні інтереси дітей, зробити розвивально-пізнавальний процес диференційованим.
Облаштування простору кожної групової кімнати дає можливість вихованцям діяти як невеличкими підгрупами, так й індивідуально.
У кожній віковій групі обладнано методичні шафи, де накопичено і систематизовано весь дидактичний, наочний матеріал для організації пізнавально-розвивальної діяльності з дітьми відповідного дошкільного віку.
Осередком здійснення пізнавально-розвивальної діяльності та роботи з педагогічними кадрами в дошкільному закладі є методичний кабінет.
Матеріали, зібрані в методичному кабінеті, систематизовані та розташовані для зручного використання, що відображено у каталозі методичного кабінету Окремими розділами виділено нормативні документи, документація вихователя-методиста; матеріали атестації працівників; співпраця зі школою, родиною, матеріали перспективного педагогічного досвіду.
Для реалізації одної з основних функцій роботи методичного кабінету – забезпечення комплексного творчого процесу, під час якого здійснюється практичне навчання педагогічних працівників, оволодіння ними ефективними формами і методами роботи з дітьми, створено каталоги: дитячої художньої літератури, методичної літератури, дидактичних ігор, періодичних видань, книгу обліку іграшок та посібників, книгу отримання та видачі посібників, окремо створено картотеку демонстраційних картин.
У методичному кабінеті зібрано матеріали з досвіду роботи вихователів. Це інформації, зразки мультимедійних презентацій, доповіді, підготовлені вихователями для виступів на педрадах, зразки планування, проведення тематичних днів, тижнів, методичні рекомендації, матеріали діагностичного обстеження рівнів засвоєння дітьми програми для здійснення індивідуально та диференційованого підходу до кожного вихованця, конспекти занять, сценарії свят, кращі дитячі роботи.

Науковий рівень методичної роботи
Зміст методичної роботи в дошкільному навчальному закладі будується на основі державних документів про освіту, науково-педагогічних досліджень, навчальних планів, програм, новинок психоголо-педагогічної літератури, інструктивно-методичних матеріалів з проблем організації методичної роботи, інформації про перспективний педагогічний досвід.
Велика увага приділяється спрямуванню зусиль педагогічного колективу на реалізацію сучасного особистісно - орієнтованого підходу до дітей, який передбачає формування у дитини здібностей і бажання усвідомлювати себе як особистість. Що відображається у тематиці запланованих методичних заходів на навчальний рік: педагогічних радах, семінарах, методичних об’єднаннях, консультаціях, колективних переглядах .

1.Методичні рекомендації щодо підбору і використання іграшок для дітей раннього віку у дошкільних навчальних закладах (МОН України, від 17.03.2006 р. № 1/9-153);
2. Методичні рекомендації щодо підбору і використання іграшок для дітей дошкільного віку у дошкільних навчальних закладах (МОН України, від 18.07.2008 р. № 1/9-470);
3. Про організацію роботи з дітьми дошкільного віку у 2010-2011 навчальному році. Лист Міністерства освіти і науки України від 18.08.2010 р. № 1/9-570.
4. Про організацію роботи з дітьми п’ятирічного віку. Лист Міністерства освіти і науки України від 27.09.2010 р. № 1/9-666.
5. Про організовану і самостійну діяльність дітей у дошкільному навчальному закладі. Наказ МОН від 23.11.2010 року № 1111.
6. Методичні рекомендації МОН від 16.08.2010 № 1/9-563 «Фізичний розвиток дітей в умовах дошкільного навчального закладу».
7. Про затвердження Типового положення про методичний кабінет дошкільного навчального закладу. Наказ МОН №1070 від 09.11.10 року.
8. Лист МОНмолодьспорту України №1/9-639 «Про освітню розвиваючу технологію «Радість розвитку».
9. Дитина, наук. кер. Проскура О.В., (лист МОН України від 08.12.2010 ., №1/11-11177).

КОМПОНЕНТИ ДІЯЛЬНОСТІ ВИХОВАТЕЛЯ ДНЗ

Вихователь - методист ЗДО організовує методичну роботу,

контролює навчально-виховний процес.


Методична робота в нашому дитячому садочку – це комплексний процес, у ході якого здійснюється практичне навчання педагогічних працівників ефективним формам і методам роботи з дітьми. Методична робота з педагогічними кадрами проводиться на високому рівні, використовуються різноманітні форми роботи з вихователями з метою підвищення їх педагогічної майстерності.

Завдання методичної служби

- організація роботи щодо впровадження  програми "Впевнений старт", "Українське дошкілля".

Завдання та обов`язки вихователя - методиста

- збагачення освітгього процесу використанням інноваційних технологій, новітніми методами та засобами навчання;
- постійне вдосконалення навичок самоосвіти педагогів, надання вихователям кваліфікованої допомоги, як у питаннях теорії, так і в практичній діяльності, у підвищенні результатів їх педагогічної праці;
- створення такого освітнього простору, де в повному обсязі реалізовано творчий потенціал педагогічного колективу і кожного зокрема.

Пріоритетні напрямки освітньої  роботи:

1. «Формування світогляду дошкільників та розвиток комунікативно – мовленнєвих навичок засобами художнього слова в інтегрованому просторі дошкільного закладу» ..

2. «Патріотичне виховання».

3. «Екологічна освіта дошкільників».

4. «Формування основ здорового способу життя».

Навчально-методична база та ефективність її використання.


Адміністрацією та педагогічним колективом ДНЗ створені належні умови для всебічного повноцінного розвитку, комфортного перебування дітей в дошкільному закладі.
Оформлення групових приміщень, кабінетів, музичного, спортивного залу є педагогічно доцільним, відповідає естетичним та педагогічним вимогам.
При організації та облаштуванні розвивального простору у групових приміщеннях врахована його величезна значимість для становлення особистості.
Для забезпечення потреби дітей гнучко, варіативно використовувати простір, почуватися володарями ігор та іграшок, виявляти свої інтереси, займатися улюбленими справами, вихователі постійно трансформують оснащення осередків розвитку: ігрові, куточки самостійної художньої діяльності, книги, природи, розвиваючих ігор, національні, чергових, тощо. Тематичні куточки оформлено й наповнено матеріалами, посібниками та іграшками так, щоб підказати дітям вид діяльності та способи дій, а у відповідних ігрових зонах – сюжет гри та способів його реалізації. При цьому враховано вимоги відповідності предметно-розвивального середовища віковим особливостям вихованців, що дозволяє задовольнити індивідуальні інтереси дітей, зробити розвивально-пізнавальний процес диференційованим.
Облаштування простору кожної групової кімнати дає можливість вихованцям діяти як невеличкими підгрупами, так й індивідуально.
У кожній віковій групі обладнано методичні шафи, де накопичено і систематизовано весь дидактичний, наочний матеріал для організації пізнавально-розвивальної діяльності з дітьми відповідного дошкільного віку.
Осередком здійснення пізнавально-розвивальної діяльності та роботи з педагогічними кадрами в дошкільному закладі є методичний кабінет.
Матеріали, зібрані в методичному кабінеті, систематизовані та розташовані для зручного використання. Окремими розділами виділено нормативні документи, документація вихователя-методиста; матеріали атестації працівників; співпраця з родиною, матеріали перспективного педагогічного досвіду.
Для реалізації однієї з основних функцій роботи методичного кабінету – забезпечення комплексного творчого процесу, під час якого здійснюється практичне навчання педагогічних працівників, оволодіння ними ефективними формами і методами роботи з дітьми, створено каталоги: методичної літератури, дидактичних ігор, періодичних видань, книгу отримання та видачі посібників.
У методичному кабінеті зібрано матеріали з досвіду роботи вихователів. Це інформації, зразки мультимедійних презентацій, доповіді, підготовлені вихователями для виступів на педрадах, зразки планування, проведення тематичних днів, тижнів, методичні рекомендації, конспекти занять, сценарії свят, кращі дитячі роботи.

Науковий рівень методичної роботи

Зміст методичної роботи в дошкільному навчальному закладі будується на основі державних документів про освіту, науково-педагогічних досліджень, навчальних планів, програм, новинок психоголо-педагогічної літератури, інструктивно-методичних матеріалів з проблем організації методичної роботи, інформації про перспективний педагогічний досвід.
Велика увага приділяється спрямуванню зусиль педагогічного колективу на реалізацію сучасного особистісно - орієнтованого підходу до дітей, який передбачає формування у дитини здібностей і бажання усвідомлювати себе як особистість. Що відображається у тематиці запланованих методичних заходів на навчальний рік: педагогічних радах, семінарах, методичних об’єднаннях, консультаціях, колективних переглядах .
З метою забезпечення якості навчально-виховного процесу в ДНЗ використовуються традиційні та нетрадиційні форми організації навчання педагогічного колективу:
педагогічні ради,
семінари - практикуми,
творчі звіти педагогів,
майстер-класи,
ділові ігри,
вікторини,
дискусії.

   Зміст та ефективність роботи педкабінету.
     Методичний кабінет закладу є центром методичної роботи, здійснює навчально-методичне забезпечення педагогічного процесу.
Оформлення та оснащення педагогічного кабінету відповідає сучасним вимогам.
В наявності нормативно-правові та інструктивно-законодавчі, концептуальні, урядові документи, наукова література, всі періодичні видання з дошкільної освіти: - Конституція України, Закони України «Про освіту», «Про дошкільну освіту», «Про охорону дитинства»;
- Конвенція про права дитини;
- Примірна інструкція з діловодства у дошкільних закладах»(Наказ МОН України від 01.10.2012р №1059);
- Типове положення «Про атестацію педагогічних працівників України» (Наказ МОН №930 від 06.10.2010р.) ;

- Положення «Про порядок здійснення інноваційної освітньої діяльності»;
- Концепція громадського виховання особистості в умовах розвитку української державності;
- Інструктивно-методичний лист «Про планування освітнього процесу в дошкільному навчальному закладі»;
- Інструктивно-методичний лист «Організація та зміст навчально-виховного процесу в дошкільних навчальних закладах»;
- Інструктивно-методичний лист «Рекомендації щодо календарно-тематичного планування навчально-виховного процесу в ДНЗ»;
- Типовий перелік обов’язкового обладнання, навчально-наочних посібників та іграшок для дітей раннього віку у дошкільних навчальних закладах, тощо.
В достатній кількості навчально-наочних посібників, ТЗН тощо. На виконання наказу МОН України від 11.09.2002р. та відповідно до «Типового переліку обов’язкового обладнання, навчально-наочних посібників та іграшок в дошкільних навчальних закладах» методичний кабінет оснащено комп’ютером, відеомагнітофоном, ксероксом, принтером.
Насиченість та змістовність матеріалів методичного кабінету дає можливість ефективно проводити інформаційно-довідкову роботу, педколективу самостійно підвищувати й удосконалювати фахову майстерність шляхом впровадження в практику роботи досягнення науки, ППД, новітніх педагогічних технологій.
Складовою діяльності педкабінету є методичний куточок, до якого входять: - Інформація про річні завдання, шляхи їх вирішення;
- Інформація про семінари-практикуми, плани роботи творчих груп;
- План роботи закладу на поточний місяць, де вміщено інформацію про проведення методичних заходів в закладі;
- Атестаційний куточок;
    Відповідно до вимог оформлені довідки та накази по тематичних вивченнях навчально-виховного процесу, матеріали семінарів-практикумів, тематичних декадників, тижневиків, що проводилися.
Методична література ( в достатній кількості) зберігається у шафах за розділами програми. Так само в пронумерованих папках зберігаються розробки занять, свят, розваг та інших видів діяльності дошкільників. Матеріали на запити сьогодення зберігаються у пронумерованих папках і висвітлюються у експозиціях спеціально облаштованих тематичних виставок.
    Невід’ємною складовою роботи кабінету є ведення та постійне поповнення змісту катологу методичного кабінету (за освітніми лініями "Базового компоненту дошкільної освіти" (оновлена редакція)), що дозволяє педагогам витрачати менше часу на пошуки відповідних матеріалів для занять.
Зібрано велику кількість матеріалів для роботи з батьками: методичні рекомендації, зразки папок-пересувок, тематика консультацій та бесід, рекомендації щодо проведення інтерактивних форм роботи з батьками.
    Належна увага приділяється наступності в роботі школи і дитячого садка.
    В методичному кабінеті достатня кількість матеріалів та методик обстеження дітей різних вікових груп, завдання на виявлення рівня пізнавальної активності вихованців, які вихователі широко використовують для проведення діагностики та планування корекційної роботи з дітьми.

       Ведення педагогічної документації дошкільного закладу.
У дошкільному навчальному закладі № 19 документація ведеться відповідно до «Інструкції про ділову документацію в дошкільних закладах», затвердженою Наказом Міністерства освіти № 32 від 01.10.2012р
Усі документи зберігаються в певному місці, ведуться чітко, охайно, державною мовою, з дотриманням єдиних вимог до форм і стилю їх оформлення, за кожним з них закріплена відповідальна особа.
В методичному кабінеті в наявності вся необхідна документація, зокрема:
- річний план роботи;
- місячні плани, що забезпечують виконання річного;
- діагностичні карти роботи педагогічних працівників та професіограми, які складаються на основі висновків про роботу із врахуванням самооцінки медпрацівників;
- сітка охоплення педагогічних працівників різними формами роботи;
- перспективні та поточні плани курсової перепідготовки та атестації педпрацівників;
- плани семінарів, семінарів-практикумів, творчих груп, гурткової роботи, орієнтовна мережа пізнавально-розвивальної діяльності тощо;
- довідки тематичних та комплексних вивчень;
- каталог методичної, художньої дитячої літератури, періодичних видань, дидактичні ігри;
- книга обліку посібників, ігрового, дидактичного обладнання;
- дані про кадри, курсову перепідготовку, роботу з молодими спеціалістами.
Вся ділова документація зберігається у спеціально обладнаних шафах, сейфі.
Адміністрація дошкільного закладу № 19 приділяє велику увагу контролю за станом ведення ділової документації, у структурі внутрішнього контролю відображені питання перевірки стану ділової документації, наслідки якої відбито в довідках і наказах.
Ці питання циклічні, повторюються періодично протягом усього навчального року.

Куточок живої природи в дошкільному закладі

Виховне значення природи важко переоцінити. Спілкування з природою позитивно впливає на людину, робить її добрішою, будить в ній кращу почуття. Особливо велика роль природи у вихованні дітей.

В дошкільній установі дітей знайомлять з природою, з тими змінами, які відбуваються в ній в різні пори року. На основі набутих знань формуються такі якості, як реалістичне розуміння явищ природи, допитливість, вміння спостерігати, логічно мислити, естетично, з цікавістю та любов’ю відноситись до всього живого. Любов до природи, навички бережного відношення до неї, турбота про живі істоти народжують не тільки інтерес до природи, але й сприяють формуванню в дітей кращих рис характеру, таких, як патріотизм, працелюбність, повагу до праці дорослих, які охороняють та примножують природні багатства.

Познайомити дітей з природою, виховувати любов до неї допоможе куточок природи дошкільного закладу, де утримують кімнатні рослини та деякі тварини.

Жителів куточка природи діти бачать кожного дня, що полегшує роботу вихователя, під його керівництвом діти систематично спостерігають та доглядають за живими організмами. В процесі догляду за ними діти отримують уявлення про багатство рослинного та тваринного світу на землі, про те, як ростуть та розвиваються рослини та тварини, які умови для них слід створювати. Вихователь вчить дітей порівняльному аналізу: порівнюючи тварин, знаходити подібність та відмінність між ними, спільне та різне в рослин, допомагає помічати цікаві особливості зовнішнього вигляду, поведінки тварин. Під час розглядання кімнатних рослин звертає увагу дітей на красу квітів та листя, на те, як рослини, що знаходяться в груповій кімнаті, і добре доглянутий акваріум прикрашають її. Все це сприяє формуванню в дітей почуття прекрасного.

В процесі систематичного догляду за рослинами та тваринами вихователь формує в дітей певні трудові навички, вчить уважно відноситись до мешканців куточка, турбуватися про живі організми, укріплюючи таким чином в дітей інтерес до природи, наполегливість за досягнені результати.

Плануючи роботу він повинен врахувати:

1. Загальні положення про куточок в дошкільному закладі.
2. Вимоги до куточка природи.
3. Зміст і організацію роботи дошкільників у куточку живої природи.
4. Охорону праці дітей.
5. Додатки:

• рослини, що рекомендуються для утримання в куточку природи;
• тварини, що рекомендуються для утримання в куточку природи;
• зимово-весняні посіви насіння і садіння цибулин в куточку природи.

І. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Куточок живої природи є невід’ємною складовою частиною групових кімнат в дошкільному закладі.

Куточок живої природи створюється для проведення навчальних і практичних занять, передбачених програмою розвитку дитини «Українське дошкілля» (чи інших програм, за якими працює дошкільна установа), здобуття поглиблених знань, формування практичних умінь та навичок, організації дослідницької та природоохоронної роботи дошкільників.

ІІ. ВИМОГИ ДО КУТОЧКА ПРИРОДИ

1. Відбір рослин та тварин для куточка природи здійснювати відповідно до програми розвитку дитини «Українське дошкілля» (чи інших програм, за якими працює дошкільна установа). Всі мешканці куточка природи повинні бути досить різноманітними та цікавими для спостереження, невибагливими, щоб праця по догляду за ними була доступною дітям дошкільного віку.
2. В куточку природи слід поміщати в першу чергу рослин та тварин характерних для кліматичного поясу, в якій розміщена установа. Куточки старших дошкільників поповнюються тваринами і рослинами з інших кліматичних зон. У всіх рослин та тварин, розміщених в куточку природи, повинні бути яскраво виражені ознаки груп чи класу (наприклад, риби чи птахи з типовими для цього класу будовою тіла та повадками). Потрібно також враховувати вікові особливості дітей тієї групи, для якої підбирають живі об’єкти: для молодшої і середньої груп – рослини і тварини, найбільш типові за будовою, в старшій групі, крім цього, повинні бути об’єкти, в яких типові ознаки виражені менш яскраво (наприклад, рослини, що мають не тільки зелений колір листя, риби з округлою формою тіла і видавленими плямами і т.д.).
3. В куточках природи молодшої та середньої групи розміщувати найвибагливіших мешканців, щоб діти були вспромозі доглядати за ними. В куточках природи старших груп можуть бути рослини і тварини, відповідно більш вимогливі до умов життя, їх за кількістю повинно бути значно більше.
4. Підбираючи кімнатні рослини, слід врахувати такі особливості, якщо вікна виходять на південний бік, доцільно розміщувати світолюбиві рослини, в приміщеннях з вікнами на північ – добре розвиваються тіневиносливі.
5. Одні мешканці куточка природи постійно знаходяться в групі, їх діти можуть спостерігати на протязі року. Це кімнатні рослини, птахи, риби, ссавці. Вихователь на свій розсуд може внести в куточок і нові рослини, з якими планує познайомити дітей, замінити рибок або птахів між молодшою і середньою групами. Інші об’єкти розміщуються в куточку природи на короткий час – на сезон, а іноді на його частину.
6. При підборі мешканців куточка слід враховувати також особливості природного оточення дошкільного закладу та вік дітей.
7. Всі мешканці куточка природи розміщуються в відповідності з їх біологічними особливостями та вимогами до умов в пере стінку, щоб на нього не падало сонячне світло. Не можна зосереджувати різних мешканців в одному місці групової кімнати, дітям важко в таких умовах спостерігати за тваринами, виділяти при необхідності якогось одного мешканця з маси інших. Слід враховувати також естетичні вимоги, різні кімнатні рослини і акваріум з рибками повинні розміщуватись так, щоб прикрашати приміщення групи, робити його привабливим, затишним.
8. У куточку природи дошкільного закладу забороняється утримувати отруйні рослини і тварини, продукти життєдіяльності яких є алергенами, хворих тварин місцевої фауни (особливо ссавців), які можуть бути носіями небезпечних для людини хвороб.
9. Для догляду за рослинами та тваринами куточка природи в групі повинен бути інвентар. Для догляду за рослинами – лійки, щіточки, миски, тази, клейонки, ганчірки, палички для зрихлення землі; для догляду за тваринами: тази, ганчірки, щітки.

Весь інвентар повинен знаходитись в куточку чергових, так само слід зберігати клейончасті фартухи, які діти одягають під час роботи. Інвентар для догляду за акваріумом слід розмістити в столі-шафі під ним, де можна зберігати банку з кормом, щільно закриту кришкою. Весь робочий інвентар повинен мати своє місце, лежати на полиці в певному порядку.

Облаштування куточка природи

ІІІ. ЗМІСТ І ОРГАНІЗАЦІЯ РОБОТИ ДОШКІЛЬНИКІВ В КУТОЧКУ ЖИВОЇ ПРИРОДИ

1. Основним напрямом діяльності дітей у куточку живої природи є проведення систематичних спостережень за ростом і розвитком тварин і рослин, проведення різноманітних дослідів згідно з навчально-виховними програмами (плануванням) та організації дослідницької діяльності дошкільнят.
2. Навчально-виховна та пошуково-дослідницька робота в куточку живої природи здійснюється відповідно плану, що складається на основі програми розвитку дитини «Українське дошкілля» (чи інших програм).
3. Вихователь відповідає за стан та умови утримання, зберігання рослин і тварин, організацією навчально-виховної роботи з дітьми в куточку природи, відповідає за створення і підтримання умов в куточку природи, які відповідають правилам техніки безпеки та санітарно-гігієнічним вимогам.
4. Вихователь проводячи такі форми роботи в куточку природи як: заняття, спостереження, дидактичні ігри, доручення, чергування, праця, повинен забезпечити дотримання дітьми правил техніки безпеки і санітарно-гігієнічного режиму, а також безпечну експлуатацію і зберігання обладнання, інвентаря та об’єктів рослинного і тваринного світу, що утримують в куточку природи.
5. Під час навчально-виховного та пошукового досліду роботи чи догляду за рослинами і тваринами куточка живої природи слід забезпечувати раціональний режим праці та відпочинку дітей.
6. Для закріплення знань дітей про сезонні зміни в природі в куточках природи всіх вікових груп, слід вести спеціальні календарі. В молодших та середніх групах прості, де розміщуються нескладні ілюстрації, які відображають те, що в даний період відбувається в природі, малюнки дітей і т.д. В старшій групі дещо складніше. В них діти відмічають значками погоду сьогоднішнього дня, малюнки дітей, що відображають стан природи в даний момент, ілюстрації, які відображають те, що характерно для даної кліматичної зони і т.д.

ІV. ОХОРОНА ПРАЦІ ДІТЕЙ

1. Згідно з правилами внутрішнього розпорядку, що діють у дошкільних закладах, з дітьми, які залучаються до проведення дослідницької роботи по догляду за рослинами та тваринами в куточку природи, проводяться відповідні бесіди та заняття.
2. Інструкція з техніки безпеки розробляється вихователями та методистом і затверджується завідувачем дошкільної установи. Діти можуть бути допущені до роботи в куточок природи лише після проведення вихователем бесіди чи занять, що дали дітям знання з правил техніки безпеки.
3. Навчально-дослідницьку роботу та догляд за рослинами і тваринами діти здійснюють лише в присутності дорослого.
4. Вихователь, який здійснює керівництво роботою дітей в куточку природи, несе повну відповідальність за дотриманням трудового законодавства, правил, норм, інструкцій з техніки безпеки та охорони праці.

КІМНАТНІ РОСЛИНИ,

рекомендовані для вирощування в куточку природи

ТВАРИНИ,

рекомендовані для догляду в куточку природи

Зимово-весняні посіви та садіння

в куточку природи

медико – педагогічний контроль

ЗА ФІЗИЧНИМ ВИХОВАННЯМ ДІТЕЙ У ДОШКІЛЬНОМУ НАВЧАЛЬНОМУ ЗАКЛАДІ
Медико-педагогічний контроль за фізичним вихованням забезпечує комплексне здобуття відомостей про стан цієї роботи в дошкільному навчальному закладі спільними зусиллями медичних працівників (лікаря, медсестри) та педагогів (завідувача, вихователя-методиста за участі інструктора з фізичної культури, вихователів).
ЗМІСТОВІ НАПРЯМКИ МЕДИКО-ПЕДАГОГІЧНОГО КОНТРОЛЮ:
1. Контроль за станом здоров’я, нервово-психічного та фізичного розвитку дітей:
• медичні огляди з комплексним медичним обстеженням;
• функціональні проби на визначення можливостей серцево-судинної та дихальної систем;
• розподіл дітей на медичні групи для фізкультурних занять і за-гартування; індивідуальні призначення обсягів, доз фізичних навантажень у руховому режимі та загартуванні;
• своєчасний перегляд питань про переведення дітей з однієї медичної групи в іншу та про зміну медичних призначень;
• визначення динаміки фізичного розвитку дітей і показників захворюваності (по кожній групі та закладу загалом).
2. Контроль за розвитком рухів і фізичних якостей у дітей (на початку та наприкінці навчального року):
• обстеження фізичної підготовленості дітей за середніми показниками розвитку рухів та фізичних якостей з урахуванням кількісних і якісних показників рухової підготовленості хлопчиків і дівчаток;
• аналіз динаміки змін у розвиткові рухів та фізичних якостей дітей відповідно до програмних нормативів для різних вікових груп.
3. Оцінка організації, змісту, методики проведення форм роботи з фізичного виховання:
• систематичність, тривалість та раціональність розподілу часу між структурними частинами;
• зміст, послідовність дібраних вправ та інших засобів, їхнє дозування;
• норми загартування;
• методи і прийоми проведення кожного заходу;
• раціональність вибору способів організації дітей та використання інвентарю, попередження травматизму в дітей;
• відповідність теми й змісту заходів визначеним завданням та обраній формі проведення; ступінь реалізації поставлених завдань тощо.
4. Оцінка впливу різних організаційних заходів на дитячий організм:
• щомісячне визначення загальної і моторної щільності фізкультурних занять, інших форм роботи (індивідуальне хронометрування) та ступеня фізичних і психічних навантажень на дитину (візуальна оцінка зовнішніх ознак втоми; підрахунок частоти дихання; пульсометрія для побудови фізіологічної кривої фіззаняття – графіка пульсометрїї);
• контроль за реакціями на загартування у дітей, особливо у новачків та ослаблених;
• узагальнення даних про стан їхнього здоров’я та про зміну показників захворюваності.
5. Контроль за організацією рухового режиму:
• доцільність і достатність поєднання в режимі дня різних форм роботи з фізичного виховання;
• визначення шляхом хронометрування та аналізу показників тривалості виконуваних рухів за день чи за інший часовий відтинок, кількості локомоцій упродовж дня залежно від віку та статі дітей, пори року тощо.
6. Нагляд за санітарно-гігієнічними умовами:
• утримання місць занять (групові приміщення, фізкультурні куточки в групах, рекреаціях, фізкультурна і музична зали, басейн, фізкультурний майданчик, ігрові майданчики);
• стан фізкультурного обладнання та інвентарю у приміщеннях і на майданчиках;
• стан одягу та взуття дітей для щоденного перебування в групах та прогулянок, для участі в різних формах роботи з фізвиховання тощо.
7. Робота з батьками та персоналом ДНЗ. Істотним компонентом в організації фізичного виховання у дошкільному навчальному закладі є співпраця педагогічного колективу з родинами вихованців, просвітницька робота з батьками та персоналом дошкільного закладу. Цей напрямок діяльності забезпечується:
• організацією змістовної наочної пропаганди (батьківські куточки, інформаційні бюлетені, фотостенди та ін.);
• обговоренням проблем зміцнення здоров’я і фізичного розвитку дітей на батьківських зборах та консультаціях, виробничих нарадах; • активним залученням технічного, медичного персоналу та членів родин вихованців до безпосереднього спостереження системи роботи закладу, до підготовки та проведення фізкультурних заходів з дітьми та методичної роботи з педкадрами (педради, семінари і практикуми, педагогічні читання тощо).
АНАЛІЗ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ З ФІЗІОЛОГО-ГІГІЄНІЧНИХ ПОЗИЦІЙ :
1. Коротка загальна характеристика заняття.
2. Вимоги, що пред’являються до діяльності дітей, їхня обґрунтованість із погляду вимог психо- і фізіогігієни. Можливості мобілізації дітей дошкільного віку на сприйняття пропонованого матеріалу. Особливості концентрації, розподіл уваги і чергування різних видів діяльності.
3. Характеристика вікової групи. Порушення здоров’я, фізичні і психічні відхилення, наявність рекомендацій щодо окремих дітей і груп дітей із порушеннями здоров’я, урахування цих рекомендацій.
4. Урахування вікових особливостей дітей і профілактика дезадаптації дітей на занятті. Відповідність мети заняття і складності завдань віковим можливостям дітей.
5. Розвиненість самоконтролю дітей, уміння здійснювати елементарну корекцію.
6. Дотримання гігієнічних вимог до приміщення.
7. Дотримання психогігієнічних вимог при визначенні місця заняття в мережі занять.
8. Наявність або попередження перевантаження дошкільників. Диференціація підходу з урахуванням особливостей соматичного і психологічного здоров’я дітей.
Гігієнічні показники, що характеризують заняття. Примітка: діяльність ДНЗ сьогодні слід спрямувати на збереження і зміцнення здоров’я дошкільників, і вона може вважатися повноцінною й ефек¬тивною лише тоді, коли повною мірою і в єдиній системі реалізуються здоров’язбережувальні та здоров’яформувальні технології:
1. Обстановка й гігієнічні умови в груповій кімнаті (кабінеті): температура і свіжість повітря, раціональність освітлення столів і дошки, наявність/відсутність монотонних, неприємних звукових подразників, спів птахів тощо.
2. Естетичне етнокультурне оформлення інтер’єру кожної групової кімнати, в якому гармонійно переплетено здоров’язбережувальні аспекти і місцевий колорит.
3. Кількість видів діяльності: актуалізація, слухання, розповідь, розгляд наочності, відповіді на запитання, вирішення проблемних завдань тощо. Примітка: норма – 4-7 видів за одне заняття. Одноманітність заняття сприяє стомленню дошкільників. Навпаки: часті зміни (калейдоскоп) однієї діяльності іншою вимагають від дітей додаткових адаптаційних зусиль.
4. Методи навчання: словесні, наочні, практичні (норма – не менше трьох).
5. Добір методів, що сприяють активізації ініціативи і творчого самовираження самих дітей, коли вони перетворюються зі “споживачів знань” у суб’єктів дії.
Примітка: методи – вільного вибору (вільна бесіда, вибір дії, вибір способу дії, вибір способу взаємодії, свобода творчості тощо); активні методи (навчання дією, робота в підгрупах); методи, що спрямовані на розвиток інтелекту, емоцій, спілкування, уяви, самооцінки тощо. Місце і тривалість застосування ТЗН (відповідно до гігієнічних і вікових норм), уміння педагога використати їх як можливість ініціації діяльності дітей.
6. Пози дітей, зміни поз (чи спостерігає вихователь реально за посадкою; чи змінюють пози відповідно до виду роботи, чи проводяться ігри зі зміни варіантів, рухові ігрові моменти, завдання на увагу тощо); включення в заняття здоров’язбережувальних і здоров’яформувальних технологій (посадка дітей за столи (парти) з урахуванням функціональної асиметрії мозкової діяльності, чи використовується комплекс вправ для рухової гімнастики очей, що дозволяє зміцнювати м’язи очей, боротися з міопією та іншими офтальмологічними захворюваннями, використання мистецьких терапевтичних композицій, принципу “емоційних гойдалок”, мультисенсорність розвивального середовища, пояснення матеріалу з урахуванням двох півкуль мозку, поєднання індукції і дедукції, символу і схеми з асоціацією тощо).
7. Фізкультхвилинки та інші оздоровлювальні моменти на занятті — їхнє місце, зміст, тривалість (фізкультхвилинки, які супроводжуються веселими віршами, музичними уривками з популярних дитячих пісень тощо). Перерви між заняттями мають бути не менш ніж 10 хвилин. Примітка:норма – на 10-15 хвилинах заняття (залежно від тривалості заняття) по 2 хвилини з 3-х легких вправ (по 3 повторення кожної вправи).
8. Якщо була нагода, чи були в змістовній частині заняття запитання, що пов’язані зі здоров’ям і здоровим способом життя; демонстрація, дослідження цих зв’язків; формування ставлення до людини і її здоров’я як до цінності; вироблення розуміння необхідності здорового способу життя; формування потреби в здоровому способі життя; вироблення індивідуального способу безпечної поведінки, повідомлення елементарних знань про можливі наслідки вибору поведінки тощо.
9. Наявність у дітей старшого дошкільного віку мотивації до навчальної діяльності на занятті (інтерес до занять, прагнення більше пізнати, радість від активності, інтерес до матеріалу, що пропонується дорослим тощо), як використовуються педагогом методи Підвищення цієї мотивації.
10. Психологічний клімат на занятті – наявність емоційних розрядок: жартів, усмішок, використання гумористичних картинок, приказок, афоризмів із коментарями, невеликих віршів, музичних хвилинок тощо.
Наприкінці заняття слід звернути увагу на таке:
• щільність заняття, тобто кількість часу, що витрачає дошкільник на навчальну діяльність. Норма – не менше 50 % і не більше 65-70 %;
• момент стомлення дітей і зниження їхньої пізнавальної активності. Визначається під час спостереження за збільшенням рухових і пасивних відволікань дітей упродовж навчальної роботи. Норма – не раніше ніж через 10-12 хвилин на занятті (залежно від тривалості заняття);
• темп і особливості закінчення заняття: швидкий темп, “зжужманість”, немає часу на запитання (формування оцінно-контрольних дій), швидке, практично без коментарів закінчення;
Гігієнічні вимоги до заняття:
1) температурний режим: +15 — +18°С, вологість: 30-60%; 2) фізико-хімічні властивості повітря (необхідність провітрювання); 3) освітлення;
4) попередження стомлення і перевтоми;
5) чергування видів діяльності;
6) своєчасне і якісне проведення фізкультхвилинок;
7) дотримання правильної робочої пози дошкільників;
8) відповідність меблів росту дошкільника.
Схема аналізу заняття із фізкультури:
1. Підготовка посібників (їхня кількість, розташування).
2. Дотримання санітарно-гігієнічних вимог.
3. Розподіл фізичного навантаження за окремими частинами заняття.
4. Зв’язок із попереднім заняттям (закріплення, ускладнення окремих видів рухів).
Структура заняття:
• Тривалість заняття, тривалість кожної частини, навантаження.
• Кількість дітей, що виконує рухи.
• Характер активності дітей під час виконання рухів.
• Якість показу вправ вихователем.
• Відповідність показу і словесного впливу.
• Індивідуальна робота з дітьми.
• Навчальний характер оцінки виконання рухів дітьми.
• Володіння вихователем прийомами навчання.
• Оволодіння дітьми програмовим матеріалом.
• Моторна та загальна щільність заняття.
Контроль за заняттям з фізичної культури
У системі медико-педагогічного контролю головне місце відводиться аналізу занять з фізичної культури як основній формі організованого навчання дітей фізичним рухам та формування їх фізичної досконалості.
Головний зміст цього контролю складає:
• визначення рівня фізичних навантажень на організм дітей, їх відповідність віковим та анатомо-фізіологічним можливостям;
• визначення правильності побудови заняття, його моторної щільності.
Правильність побудови заняття з фізичної культури можна встановити нескладними методами дослідження.
1.Візуальне спостереження дозволяє виявити відповідність фізичного навантаження стану здоров’я та рівню рухової підготовленості дошкільників. Спостереження дають можливість судити про ступінь втомлення дітей за зовнішніми ознаками:
– невелике, звичайне втомлення – незначне почервоніння шкіри, незначна пітливість, трохи прискорене або рівне дихання, чітке виконання рухових завдань, відсутність скарг на втомлення;
– середній ступень втомлення – значне почервоніння шкіри, значна пітливість /особливо обличчя/ частіше дихання з періодичними глибокими вдихами і видихами, порушення координації рухів /нечітке виконання рухових завдань, додаткові рухи, незначні погойдування тулуба/, скарги на втомлення ;
– значне втомлення /перевтомлення І – різке почервоніння або збліднення шкіри /особливо обличчя/, загальна значна пітливість, часте, поверхове та аритмічне дихання, порушення координації рухів, тремтіння кінцівок, скарги на головокружіння, головний біль, нудоту.
Хронометрування дозволяє підрахувати загальну та моторну щільність заняття.
Загальна щільність визначається співвідношенням раціонально використаного часу до загальної тривалості заняття у відсотках.
До раціонально часу заняття відноситься час використаний на виконання вправ, сприймання та осмислення дітьми пояснень, вказівок, спостереження за показом рухів та за виконанням вправ іншими дітьми, організований аналіз дій своїх товаришів, допоміжні дії – перешикування, установка посібників, і т.д.
До нераціональних витрат часу відносяться: передчасне завершення заняття, перерви в занятті, що викликані порушенням дисципліни, поганою підготовленістю до заняття тощо.
Загальна щільність заняття вважається достатньою при завантаженні його не менш ніж на 80 %.
Моторна щільність заняття підраховується за схемою: у першій графі записують всі види рухової діяльності дитини /ходьба, біг, виконання вправ, гра та інш./, за якою спостерігають протягом всього заняття. У другій графі відмічають показання секундоміра . Фіксують початок заняття та його закінчення. У схемі визначають початок кожного виду діяльності дитини, за якою ведуть спостереження. Кінець його є початком відліку часу виконання наступної дії /секундомір не вимикається/. По закінченні заняття підраховують час, витрачений на виконання вправ та інші види рухової діяльності.
Моторна щільність визначається співвідношенням часу, витраченого на безпосереднє виконання вправ дитиною /за якою спостерігали/ до всього часу тривалості заняття у відсотках. Наприклад, тривалість заняття у середній групі була 28 хв. Діти виконували загальнорозвиваючі вправи, основні рухи, брали участь у рухливій грі, перешиковувалися – 20 хв. Моторна щільність заняття з фізкультури у даному випадку становить: 20×100:28=71% .
Моторна щільність змінюється залежно від змісту, організації, методики проведення заняття, наявності достатньої кількості інвентаря, рухової підготовленості дітей даної групи. Вона буде нижчою, коли дітям запропонують нові незнайомі їм фізичні вправи. Оптимальною моторною щільністю заняття слід вважати для молодшої групи – 60 – 65 % середньої групи – 65 – 70% , старшої групи – 70-75% підготовчої групи – 75 – 80%.
Критерієм ефективності оздоровчого ефекту заняття є показники моторної щільності вищі за оптимальну.
Визначення фізичного навантаження дозволяє оцінити вплив фізичних вправ на серцево-судинну систему дітей, визначити фізіологічну криву. Об’єктивним показником впливу фізичного навантаження на дитину є частота пульсу та частота дихання.
Частоту пульсу підраховують (за 10-секундними відрізками та помножують на 6) 6-7 разів у ході заняття:
• перед початком заняття – за 3 хв. до нього;
• після виконання загальнорозвивальних вправ;
• у середині основних рухів (після другого-третього рухів);
• після останнього основного руху;
• після рухливої гри;
• наприкінці заключної частини;
• через 3-5хв. після закінчення заняття.
Частота пульсу залежить від індивідуальних особливостей дошкільників. Тому в окремих дітей пульс може значно відрізнятися від вищевказаних середніх даних.
При незначному навантаженні (вправи з рівноваги, метання предметів у ціль, на дальність, ігри середньої рухливості) серце скорочується 120- 136 разів за хвилину. При середньому навантаженні – 150-160 разів за хвилину. При високому навантаженні (біг з максимальною швидкістю, лазіння по канату, ігри високої рухливості) – 170-180 разів за хвилину.
Для дітей основної медичної групи гранично допустимі такі навантаження, що викликають частоту серцевих скорочень у дітей 3-4років до 140-160 ударів за хвилину; у дітей 5-6 років 150-180 ударів за хвилину, хоча цей стан дітей має бути коротким – упродовж 2 хв. При правильній побудові заняття пульс відновлюється протягом 3-5 хвилин. У заключній частині він більший від нормального. Якщо пульс відновився вже у заключній частині – навантаження мале, а якщо після 5-хвилинного відпочинку удари прискорені – завелике.
Частота дихання. Під час спокою частота дихання у дошкільників має такі величини за І хв.:3роки – 28-30 разів; 4роки – 26-28 разів; 5років – 24-28 разів; 6років – 22- 24 рази. Після фізичного навантаження частота дихання може збільшуватися навіть удвічі. Під час виконання інтенсивних рухових дій, вона може досягти 50-60 вдихів і видихів за хвилину. У випадку частого поривчастого дихання, задишки під час ігор значної рухливості та інших фізичних вправ їх необхідно припинити. Час повернення частоти дихання після заняття фізкультурою до вихідних даних залежить від ступеня стомленості та тренованості організму дитини. Організація занять з фізкультури для дітей підготовчої медичної підгрупи
Діти підготовчої медичної підгрупи (схильні до захворювань) у змозі виконувати програмні вимоги, але з обмеженням, що обумовлюється станом здоров’я. Для дітей, які часто слабують на гострі респіраторні захворювання, гранично допустимою є частота серцевих скорочень до 170 ударів на хвилину, а для дітей з хронічними спалахами інфекції верхніх дихальних шляхів – 150 ударів. Тому ослаблених дітей треба обмежувати у виконанні вправ на швидкість і тих, що вимагають силових зусиль (біг, стрибки, ігри високої рухливості, естафети).
Такі діти на початку навчального року виконують загалом всі вимоги програми, але рухи, що викликають серцеві скорочення вище 150 ударів на хвилину, – лише у 50 відсотків інтенсивності навантаження здорових дітей. У січні-лютому навантаження збільшується до 75 відсотків, у квітні-травні доводиться до 100 відсотків за умови, що дитина регулярно відвідувала дитячий садок. Діти, що повернулися до своєї групи після перенесеного гострого респіраторного захворювання, беруть участь у занятті з фізкультури з першого дня, але інтенсивні навантаження вдвічі менші, ніж для здорової дитини (незалежно від періоду навчального року). Протягом 3-4 тижня навантаження поступово збільшують.
Малята з хронічними спалахами інфекції верхніх дихальних шляхів на початку навчального року і після перенесених гострих респіраторних захворювань у перші дні в садку отримують чверть інтенсивності навантажень з подальшим поступовим збільшенням її обсягу. Якщо стан здоров’я дитини дозволяє, навантаження доводять до рівня, прийнятого для підготовчої групи. Щодо дітей, які слабують на рецидивуючий бронхіт, важливо звернути увагу на постановку правильного дихання. Таким дітям рекомендується більше вправ на верхній плечовий пояс, на профілактику порушень постави та плоскостопості. Для них інтенсивні навантаження – у половинному обсязі, причому краще вдвічі зменшити кількість повторень вправ, залишаючи досить високою швидкість виконання. До дітей з короткозорістю 3,0-4,0Д, а також косоокістю потрібно бути дуже уважними під час вправ зі статичною напругою, різкими рухами, струсами.
Стрибки у довжину, висоту, зістрибування таким малятам можна виконувати лише на м’якому грунті або матах, поролоні. Строго обмежувати вправи на віджимання, піднімання прямих ніг з положення лежачи на спині, скорочується час утримання статичної пози типу “рибка”, “ластівка”. Перетягування каната, лазіння по канату і жердині, різкий ривок з місця з максимальною швидкістю -протипоказані.
Інтенсивність фізичних навантажень для дітей з вадами зору необхідно підвищувати поступово і дуже обережно. Під час рухливих ігор, бігу, ходьбі на лижах тощо за ними треба уважно стежити, щоб за першими ж ознаками втоми перевести на спокійний вид рухової діяльності. Діти, що перенесли ревмоатаку, через рік після неї поступово входять у навантаження.; для них обмежуються такі вправи, що викликають частоту серцевих скорочень понад 150 ударів на хвилину,- скорочується тривалість бігу на швидкість, обмежується участь в естафетах, рухливих іграх.
Вправи зі статичною напругою, стрибки використовуються дуже обережно. Рекомендуються вправи на зміцнення м’язів спини, живота. Навантаження збільшується поступово, вправ зі складних вихідних положень уникають. Діти, які слабують на діабет чи ожиріння, також мають обмежуватись у фізичних навантаженнях (пульс не більше як, 150 ударів на хвилину) . А от тривалість помірних навантажень (наприклад, повільний біг, ходьба у середньому темпі) рекомендується збільшувати. Невеликі навантаження слід давати дітям, у яких стан здоров’я добрий, а рівень розвитку фізичних якостей низький. Але для них обсяг вправ та їх інтенсивність збільшують швидше, ніж для ослаблених малят.

СИСТЕМА МЕДИКО-ПЕДАГОГІЧНОГО КОНТРОЛЮ

З ФІЗИЧНОГО ВИХОВАННЯ ДІТЕЙ  У ДНЗ"Вишенька"(ясла-садок)Жовтанецької сільської ради