|
Сторінка психолога Зінько В.Л.
Психолог
Види булінгу в дитсадку Булінг(від англ. to bull— переслідувати) — свідома агресивна поведінка однієї дитини або групи дітей стосовно іншої. Як організувати інклюзивне освітнє середовище Булінг у ДНЗ (ЗДО) може проявлятися як тиск: психологічний фізичний. Часто діти застосовують і фізичний, і психологічний тиск на жертву. Наприклад, образи, приниження, ігнорування, непоступливість, погрози, побиття під час ігор. Хто провокує булінг в дитсадку Булінг серед дітей старшого дошкільного віку в ЗДО можуть спровокувати дорослі. Діти старшого дошкільного віку одразу сприймають ставлення авторитетних дорослих до інших і беруть це ставлення за зразок. Вони починають цькувати дитину чи дітей, якщо: педагог або помічник вихователя: – зневажливо ставиться до дитини, яка часто плаче або невпевнена в собі – ігнорує скаргу дитини на те, що її образили однолітки – глузує із зовнішнього вигляду дитини – образливо висловлюється про дитину чи її батьків – проявляє огиду щодо фізичної або фізіологічної особливостей дитини батьки або члени сім’ї: – б'ють та ображають дитину вдома – принижують дитину у присутності інших дітей – проявляють сліпу любов та виконують усі забаганки дитини – ставляться до своєї дитини як до неповноцінної особистості, жаліють (неповна родина, дитина хвора або має відхилення в розвитку). Усі діти потребують підтримки дорослих— батьків, вихователів, практичного психолога та соціального педагога. Саме вони мають допомогти дітям налагодити партнерські взаємини з однолітками у групі. Як міняється поведінка дитини під час булінгу в ЗДО Дитина-жертва булінгу поводиться незвично. Якщо раніше вона охоче відвідувала дитячий садок, то тепер така дитина: вдома: – не хоче одягатися вранці – шукає собі будь-яку справу вдома, аби не йти до дитячого садка – просить батьків забрати її із дитячого садка раніше – плаче, вигадує хворобу або в неї дійсно підвищується температура тіла, починають боліти голова, живіт – не контактує з однолітками у дворі – грає наодинці в парку в дитячому садку: – не бере участь у сюжетно-рольових та рухливих іграх, спільній самостійній художній діяльності тощо – усамітнюється при будь-якій нагоді – часто губить свої іграшки або речі – бруднить чи псує одяг – грає поламаними іграшками – відмовляється на користь іншої дитини від головної ролі в театрілізації чигрі – не має друзів у групі. Джерело:https://www.pedrada.com.ua/article/2625-bulng-v-zdo-mf-chi-realnst Увага! Булінг! Це потрібно знати! Порядок реагування на випадки булінгу (цькування) взакладі освіти 1. При встановленні факту або підозрі на наявність булінгу (цькування) батьки, законні представники дитини, вихователль, сама дитина або інші учасники освітнього процесу повідомляють про це адміністрацію закладу освіти. 2. Керівник закладу освіти отримавши заяву про випадок боулінгу (цькування) невідкладно реагує на представлені факти: 2.1. Приймає рішення про проведення розслідування із визначенням уповноважених осіб. 2.2. Наказом по закладу освіти створює комісію з розгляду випадку булінгу (цькування) для прийняття рішення за результатами проведеного розслідування та вжиття відповідних заходів реагування. 3. Результати службового розслідування викладаються в акті. 4. У разі підтвердження факту булінгу (цькування), адміністрація закладу освіти повідомляє відділ поліції та службу у справах дітей. 5. Рішення комісії реєструється в окремому журналі та доводиться до відома постраждалого. 6. Адміністрація закладу забезпечує виконання заходів для надання соціальних та психолого-педагогічних послуг учасникамосвітнього процесу, які вчинили булінг, стали його свідками або постраждали від булінгу (цькуванняПлан заходів, спрямованих на запобігання та протидію булінгу (цькуванню) в закладі освіти
План заходів, спрямованих на запобігання та протидію булінгу (цькуванню) в закладі освіти
Практичний психолог закладу : · керується етичним кодексом психолога; · дотримується педагогічної етики; · будує свою діяльність на основі доброзичливості та довіри, в тісному співробітництві з усіма учасниками педагогічного процесу; · підвищує рівень психологічних знань вихователів, батьків, дітей; · постійно підвищує свій професійний рівень.
Основні завдання психологічної служби закладу: · консультативна допомога всім учасникам навчально-виховного процусу; · проведення просвітницьких лекцій, тренінгів, семінарів; · корекційно-розвивальна робота з дітьми, батьками, педагогами; · допомога дітям, які мають проблеми в поведінці або які опинилися в складній життєвій ситуації; · психологічний супровід обдарованих дітей; · психологічний супровід новоприбулих дітей; · визначення психологічної готовності дітей 6-річного віку до навчання у школі.
Для чого потрібен психолог? Можна сказати, що до психологів всі вже звикли. Ці фахівці допомагають вирішувати особистісні проблеми, проводять психологічне тестування, тренінги, навчають ефективно спілкуватися і вирішувати конфлікти, складають психологічні портрети і характеристики і багато чого іншого. Але все це стосується, в першу чергу, дорослих людей.
Коли потрібно звертатись до психолога? · Якщо проблема не вирішується тривалий час. · Якщо ви знаєте,як вирішити проблему,але вам все-таки потрібна допомога. · Якщо вас щось тривожить у дитячій поведінці,але ви не можете зрозуміти причину. · Якщо вам здається,що малюк відстає у розвитку від своїх однолітків.(Швидше за все, вам це тільки здається,але краще розставити всі крапки над ” і ” та не мучити дитину порівняннями з іншими дітьми.) · Якщо у вас є сімейні проблеми,і це відбивається на дитині.
|